5 клас мова ( 26.03 )

Розвиток мовлення . Письмовий твір - роздум у художньому стилі " Чому необхідно знати історію свого народу " . 

Написати твір - роздум . Наснаги і творчості !!!

Зразок.

В мене досить часто виникає таке запитання: чому ми потребуємо знати історію власного народу?
І лише нещодавно я змогла(зміг) знайти відповідь. Ми, безсумнівно, повинні вивчати основні дати, героїв історії, котрі дозволили нам жити у вільному суспільстві.
Адже історія - це не просто твір-опис чи розповідь. Це наше минуле, завдяки якому ми маємо шанс на майбутнє.
Та й не секрет,що події повторюються. І для того, щоб не наслідувати помилок наших попередників, ми повинні знати про їхні подвиги та, безсумнівно, провали. Адже хто не робить помилок? Напевне немає таких людей. Але ми повинні вчитися не лише на власних негараздах, але й зважати на недолугі вчинки інших та намагатися їх не повторювати.
Та й не лише в провалах попередників суть. Хіба це не цікаво : знати про історію власного народу? Як він зародився, зростав, виживав та досягнув сьогодення? Для мене це надзвичайно захоплююче,і я вважаю, що це корисно для  теперішнього покоління. Проте, звісно ж, кожен вирішує самостійно!

9 клас мова ( 26. 03 )

Розвиток мовлення . Складання діалогу - обговорення ( прочитаної книги , музичних новинок , нового фільму ) . 

Скласти діалог письмово , чекаю на роботи !!!

7 клас мова (26.03 )

Розвиток мовлення . Складання анотації на книжку з використанням прислівників .

Опрацювати матеріал на ст. 90 , за зразком впр . 171 скласти анотацію на улюблену книгу  ( письмово ) .

5 клас література (26.03 )

Павло Тичина . "Гаї шумлять ...", "Блакить мою душу обвіяла ...". Мелодійність віршів П. Тичини .

Виразно читати поезії , виконати завдання на ст. 201 - 202 (усно ) , вивчити визначення на ст. 201 ( ліричний герой ) .

9 клас література (25.03 )

"Кавказ "- пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику . Продовження теми національно - визвольної боротьби .

. 

1.«Кавказ» . Історія написання поеми

Задум написати поему виник десь у кінці серпня — на початку вересня 1845 р., коли Шевченкові стало відомо про загибель Я. П. де Бальмена у Даргинському поході в липні 1845 р. Зустрівшись з О. С. Афанасьєвим-Чужбинським у Лубнах у кінці жовтня 1845 р., Шевченко розпитував його про події на Кавказі. Мемуарист згадував про цю зустріч: «Долго мы беседовали о горцах;  его все занимало, он  расспрашивал о малейших подробностях  тамошнего быта

.2.Присвята. Яків де Бальмен. Епіграф

Поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив своєму другові Якову де Бальмену — графові, рід якого походив із Шотландії, обдарованій особистості. Яків де Бальмен як художник брав участь в оформленні рукописного альбома «Wirszy T. Szewczenka», загинув під час загарбницької війни Росії на Кавказі.

.3.Загарбницька політика самодержавства на Кавказі

Кавказька війна тривала 47 років, з 1817 по 1864 роки, і закінчилася перемогою росіян, породивши навколо себе безліч легенд і міфів, іноді дуже далеких від реальності.

 Які ж причини кавказької війни?

 Як і у всіх війнах – в переділі територій: три могутні держави – Персія, Росія і Туреччина – вели боротьбу за панування над «воротами» з Європи в Азію, т . тобто над Кавказом. При цьому ставлення місцевого населення не враховувалося взагалі.

 На початку 1800-х Росія змогла відстояти у Персії і Туреччини свої права на Грузію, Вірменію і Азербайджан, а народи Північного і Західного Кавказу відійшли до неї як би «автоматично ».

 Але горяни зі своїм бунтівним духом і любов’ю до незалежності не могли змиритися з тим, що Туреччина поступилася Кавказ цареві просто в дар.

 Кавказька війна почалася з появою в цьому регіоні генерала Єрмолова, який пропонував цареві перейти до активних дій з метою створення в гірських віддалених районах фортець-поселень, де будуть розташовані російські гарнізони.

 Горяни запекло пручалися, володіючи перевагою війни на своїй території. Але тим не менше втрати росіян на Кавказі аж до 30-х років становили кілька сотень на рік, та й ті були пов’язані з озброєними виступами.

 Але ось потім ситуація різко змінилася.

 У 1834 році на чолі горців-мусульман став Шаміль. Саме при ньому кавказька війна прийняла найбільший розмах.

 Шаміль вів одночасну боротьбу як проти царських гарнізонів, так і проти тих феодалів, які визнавали владу росіян. Саме за його наказом убили єдиного спадкоємця Аварського ханства, а захоплена скарбниця Гамзат-бека дала можливість набагато збільшити військові витрати.

 Фактично головною опорою Шаміля були мюріди і місцеве духовенство.Он неодноразово робив набіги на російські фортеці і селища- відступники.

 Однак і російські відповідали тією ж мірою: влітку 1839-го року військова експедиція опанувала резиденцією імама, а пораненому Шамілю вдалося перебратися до Чечні, яка і стала новою ареною військових дій.

 Генерал Воронцов, який встав на чолі царських військ, повністю змінив тактику ведення боїв, припинивши експедиції в гірські аули, які завжди супроводжувалися великими матеріальними і людськими втратами. Солдати почали вирубувати в лісах просіки, зводити укріплення, створювати козачі станиці.

 Та й самі горяни більше так не довіряли імаму. І в кінці 40-х років 19-го століття територія імамату почала скорочуватися, в результаті повністю опинившись в блокаді.

 У 1848 році російські захопили один з стратегічно важливих аулів – Гергебіль, а потім і грузинську Кахетію. Їм вдалося відбити спроби мюридів знищити укріплення в горах.

 Деспотизм імама, військові побори, репресивна політика відштовхували горян від руху мюридизмом, що тільки посилювало внутрішню конфронтацію.

 Кавказька війна із закінченням Кримської війни перейшла в свій останній етап. Намісником царя і командувачем військами став генерал Барятинський, а начальником штабу – майбутній військовий міністр і реформатор Мілютін.

 Росіяни від оборони перейшли до наступальних дій. Шаміль виявився відрізаний від Чечні в Гірському Дагестані.

 При цьому Барятинський, який добре знав Кавказ, в результаті своєї досить діяльної політики щодо налагодження мирних відносин з горцями незабаром став дуже популярний на Північному Кавказі. Горяни схилялися до російської орієнтації: скрізь почали спалахувати повстання.

 До травня 1864 року був зломлений останній осередок опору мюридів, а сам Шаміль в серпні здався в полон.  У цей день закінчилася Кавказька війна, підсумки якої пожинають сучасники.

.

4. Повідомлення учня про образ Прометея.

Прометей у давньогрецькій міфології — титан, покровитель і захисник людей, який викрав вогонь з Олімпу і віддав його людям.

За це Зевс жорстоко його покарав: наказав прикувати до скелі в Кавказьких горах, і щодня орел видирав з його грудей печінку, яка за ніч виростала знову. У Шевченка Прометей — це народ. Безсмертя Прометея — безсмертя народу; це узагальнений символ нескореності народу, невмирущості його прагнень до свободи, волі, державної незалежності.  

                                       

5.Робота над твором Т. Шевченка «Кавказ»

5.1. Сюжет.

- Поема розповідає про загарбницьку безглузду війну, що десятиріччями веде самодержавство з маленькими кавказькими народами, чия національна свідомість настільки висока, що не вдається цей народ здолати.

- У творі звучить ніби гімн героям-кавказцям, що борються за волю, й звинувачення в безглуздій невиправданій війні, яка не принесе користі ні Кавказу, ні народам імперії. Тільки верхівка країни може отримає зиск і задоволення.

5.2. Композиція.

Твір написаний у формі революційно-викривального ліричного монологу, сповненого ораторських, агітаційно-закличних інтонацій надзвичайної пристрасної сили. Це монолог, точніше — цикл монологів, що має різних адресатів, і від адресатів залежить характер і ступінь поетової пристрасті. Вся колосальна панорама російського життя з безліччю внутрішніх планів і переходів, зі складними образами в поемі вмістилася в 178 віршованих рядках.

• Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея.
• Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивності простого люду в зв’язку з цим.
• Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця.
• Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив з московської чаші московську отруту». Значить, його вбивця — царизм, а не горці.

5.3 . Художні особливості твору.

Для викриття та засудження загарбницької політики влади Т. Шевченко створює рядки, сповнені великого емоційного напруження. Мова поеми наповнюється гіперболами, використаними у зростаючій градації риторичними питаннями й окликами. Сатирична метафора «війна — царське полювання» розгортається в сарказмі й іронії панегірика царю-«батюшке» та його «хортам, і гончим, і псарям». Протиставляє цареві він справжніх славних

героїв, борців за волю. Так на контрасті створюється напружена поезія: від сарказму — до лірики, від іронії — до уславлення. Поетика твору підпорядкована завданню втиснути у невеличкий обсяг величезну картину життя в Російській імперії, цілий калейдоскоп образів і роздумів. Тому мова твору афористична і лаконічна («борітеся — поборете»).

5.4. Віршований розмір.

Значна частина сатири написана чотиристопним ямбом, поет відчув силу «викривального ямба», як називають цей розмір, і з гнівом кинув його на ненависного ворога

6. Словникова робота.

Медитація – філософські роздуми про свою долю і долю батьківщини.

Інвектива – гострий виступ проти кого-небудь, чого-небудь.

Іро́нія (дав.-гр. είρωνεία — лукавство, глузування, прихований глум) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення

7.. Жанр:

- сатирична поема з елементами ліричного;

- цей твір не є у повній мірі поемою. У ній немає героїв, сюжету, не зображено динаміки розвитку характерів персонажів через сюжет. Немає епічних картин, епізодів, твір наскрізь ліричний, філософський, емоційний. Але значущість проголошених у «Кавказі» гуманістичних ідей підіймає цей твір до рівня політичної і сатиричної поеми, у якій цілісною картиною зображено загарбницьку політику імперії і проголошено гімн волі та жалю за невинно загиблими;

- І. Франко назвав «Кавказ» огненною поемою. «Шевченко з його сонячним
темпераментом — це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу...»;

- Сатиричний твір — інвектива з елементами лірики та героїки.

Прочитати поему , у зошити записати тему , ідею та основну думку . Написати міні - твір ( 1 сторінка) на тему "Актуальність поеми "Кавказ ". 

Чекаю на роботи , успіхів !

6 клас література (25.03 )

Характеристика образів Сергія і Митька . Допитливість , винахідливість і кмітливість хлопчиків .

1. Робота з епіграфом.

Дружба –

Найнеобхідніше для життя.

Аристотель

2.  Оголошення проблемного питання.

Проблемним питанням нашого уроку буде

ЯКА ЦЕ СПРАВЖНЯ ДРУЖБА?

Відповідь коротко запиши у зошит.

3. Скласти план - характеристику Сергійка та Митька(письмово у зошит ).

Наснаги у роботі !

5 клас мова ( 25.03 )

Речення з однорідними членами ( без сполучників і зі сполучниками а, але , і ).

Опрацювати і вивчити матеріал на ст. 159 - 160 .

  Однорідні члени речення

У реченні є члени рідні,

Вони зовуться однорідні.

Незалежні й рівноправні,

Вони браття гарні, ставні.

На одне питання відповідають,

Непоширені й поширені бувають.

Браття дружно всі живуть,

Кому в помічниці ждуть,

А сполучники сурядні

Подружитись з ними раді.

Виконати вправи 429 ,435 .

 

6 клас мова (25.03 )

Числівники кількісні ( на позначення цілих чисел , дробові , збірні ) і порядкові .

Пригадай !

– Яку частину мови називають числівником?

– Яке лексичне значення числівника?

– Назвіть морфологічні ознаки числівника?

Опрацювати і вивчити визначення на ст. 194 - 195 .

 

Списати текст , підкреслити числівники , надписати до якої групи за значенням належать ( кількісні чи порядкові ) .

Колись в українців було звичаєве правило, що зобов’я­зувало кожного знати свій рід до сьомого коліна. Перше коліно — я; друге — батько й мати; в третьому — два дідусі і дві бабусі; в четвертому — чотири прадіди й чотири пра­бабусі; в п’ятому — вісім прапрадідів і вісім прапрабабусь; у шостому — шістнадцять пращурів, шістнадцять пращурок; у сьомому коліні ми нараховуєм тридцять два пращури і стільки ж пращурок. Отже, на дереві твого роду тридцять дві гілки материнських і тридцять дві — батьківських. Разом — шістдесят чотири. Це число в міфології знаменує Всесвіт.

5 клас література ( 24.03 )

Павло Т ичина . Коротко про поета . Майстерне  відтворення краси 

природи , яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. 

Прочитати відомості про поета ст. 193 , виразно читати і вивчити напам'ять поезію .

7 клас література (24.03)

"Русалонька із 7 - В ...". Роздуми про суть людського життя , моральний вибір кожного .

Виконати завдання 6 на ст . 214 ( письмово ).
Написати характеристику Софійки .

9 клас мова(24.03)

Розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв'язку .

Бліц-опитування

1. Які речення називають складними синтаксичними конструкціями?

2. Скільки частин може входити до структури складної синтаксичної конструкції? Чи може складатися складне речення з різними видами зв’язку з двох умовно простих речень? Відповідь обґрунтувати.

3. Які розділові знаки переважають між частинами складносурядного й складнопідрядного речень?

4. Які розділові знаки вживаються в безсполучниковому складному реченні?

Пошуково-вибіркова робота

·         Прочитати речення з відповідною інтонацією. Знайти й виписати спочатку складні речення з безсполучниковим і сурядним зв’язком, потім — з безсполучниковим і підрядним зв’язком та сурядним і підрядним зв’язком. Розставити потрібні розділові знаки. Пояснити вживання їх.

1. Пливе у сірі безвісті нудьга пливе безнадія і сти_ха хлипає сум. 2. Плачуть голі дерева плачуть солом’яні стріхи вмивається сльозами убога земля і не знає коли осміхнеться. 3. Вітер стукав дверима по покинутих хатах корови блукали по дворах та гризлися собаки поміж роями сухого листя. 4. Уже нічого нема на вулиці все щезло як сон пил поволі сідає на землю а вечірнє повітря все ще тремтить живим акордом завмираючих згуків. 5. Важким

холодним сном за хатою спала земля, а високо над нею тріпалися зорі наче в небесному акваріумі грали золоті рибки. 6. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку щоб обсушитись гляне на себе в калюжу і знову лізуть на нього важкі розтріпані хмари (З тв. М. Коцюбинського).

Пунктуаційний практикум

·         Записати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. Дібрати до нього заголовок.

Я пригадую з яким особливим нетерпінням чекав коли прилетять лелеки до нашого села. І була якась особлива радість зустрічі із цими птахами вони всідалися на старій клуні і закинувши голову до неба розсипалися клекотом. Разом з ними приходила весна земля прокидалася й виповнювалася знову безліччю істот жаби кумкали жайворонки вимірювали піснями височінь неба бджоли стрімко проносилися над головою а джмелі особливо довірливо щось проказували до розцвіченої синенької кропивки. Який багатий світ! Спориш зворушливо зеленів дрібнесенькими листочками червонясті язички кінського щавлю ловили тепле проміння а на оболоні залитій водою походжали на певній відстані один від одного поважно переставляючи ноги лелеки (За П. Мовчаном).

5 клас мова (24.03)

Контрольна робота . Словосполучення , речення . Головні та другорядні члени речення.

Виконати подані тести .

1. Укажіть словосполучення.

А) Хлопчики та дівчатка, червоний та блакитний.

Б) Діти працюють, теплий одяг.

В) Біля дому, поблизу школи.

Г) Весело співати, безхмарне небо.

2.Знайдіть серед поданих словосполучень таке, в якому б головним словом було дієслово:

А) Новенький портфель.

Б) Зошит з мови.

В) Старанно працювати.

Г) старанний учень.

3. Укажіть спонукальне речення.

А) Ці квіти приємно пахнуть.

Б) Яка краса навколо!

В) Зберімося о сьомій біля школи.

Г) Несподівано вечір опустився на землю .

4. Укажіть речення, в якому правильно виділено підмет:

А) Їжачка всі полюбили .

Б) Навесні в саду співають солов’ї.

В) Навесні сад прикрасився білим квітом.

Г) Навесні ніхто не сидів без роботи.

5. Знайдіть речення з правильно виділеною граматичною основою.

А) Зима не хотіла віддавати свої права весні.

Б) Сергій з Андрієм повернулися додому вчасно.

В) Діти довго дивилися на захід сонця.

Г) Легенький вітерець похитував гілочки калини.

6. Знайдіть речення, яке містить додаток.

А) Коломак – моє рідне селище.

Б) Мій тато – працьовитий чоловік.

В) У лісі ми наткнулися на пташине гніздечко.

Г) Настало тепле літечко.

7. Знайдіть односкладне речення.

А) Настав вечір.

Б) Київ – столиця України.

В) Надворі потепліло.

Г) На уроці ми працювали дуже старанно.

8. Скласти речення зі словом  КНИГА два речення так, щоб в першому це слово було підметом, а в другому – додатком.

9. Поширте речення означеннями.

Вночі прийшла осінь. Ми повернулися додому з подорожі.

10 - 12 . Підкреслити у поданих реченнях головні та другорядні члени речення .

По блакитному небу пливли кудлаті хмари . Птахи довгими ключами поверталися з вирію. На проталих галявинах розкрили свої очі першоцвіти . Весна - прекрасна пора року .

6 клас література ( 23.03)

Читати "Миттькозаври з Юрківки ... ст. 183 - 187 , вміти переказувати.

6 клас мова (23.03)

Числівник : загальне значення , морфологічні ознаки , синтаксична роль .

Опрацювати визначення на ст. 192 , виконати впр . 450 .

5 клас мова (23.03)

Тренувальні вправи на визначення другорядних членів речення .

Повторити визначення другорядних членів речення .
Виконати впр. 413 ( списати текст , визначити і підкреслити другорядні члени речення ) , впр. 423 ( за поданими схемами скласти речення ).

7 клас мова (23.03)

Написання прислівникових сполучень типу раз у раз , з дня на день.

Опрацювати визначення на ст. 194 , виконати вправи 418 , 419 .

11 клас література (20.03)

Василь Стус. Філософські роздуми ліричного героя про сенс людського життя ."Мені зоря сіяла вранці...". Болісні роздуми над трагічною долею України "На колимськім морозі калина ...".

Зробити ідейно - художній аналіз віршів . Поезію "Мені зоря ..." вивчити напам'ять.

9 клас література (20.03)

Сатиричний характер поеми "Сон". 

Виконати подані тести .

.1. Закінчіть фразу відповідно до змісту твору: «У всякого не тільки своя доля, а й…»:

а) погляд на довкілля; б) індивідуальні здібності;
в) життєвий шлях; г) нахили і здібності.
2. «Щедра та розкішна» людина:
а) храми мурує; б) богобоязлива;
в) намагається «неситим оком за край світа зазирати»;
г) не реагує на будь-яке лихо.
3. «Царят і старчат» поет називає:
а) адамовими дітьми; б) тихими і тверезими;
в) байдужими до власної долі;
г) загарбниками і поневолювачами рідного краю.
4. Хижина ліричного героя, що з’явився напідпитку додому, нагадувала:
а) садок вишневий; б) море перед бурею;
в) достиглу ниву; г) тихий рай.
5. Як характеризується сон п’яного з бенкету:
а) віщим; б) дивним; в) казковим; г) миттєвим.
6. Птах, який супроводжував політ героя у сні:
а) сокіл; б) орел; в) сова; г) жайворонок.
7. Вирушаючи у підхмарну подорож, герой залишає край:
а) неприязний; б) Богом забутий;
в) сліз і страждання; г) де землі родючії й сади квітучі.
8. Твір Т. Шевченка, про героїню якого згадує він у «Сні», зазначаючи:
То покритка, попідтинню
з байстрям шкандибає,
батько й мати одцурались,
й чужі не приймають.
а) «Тополя»; б) «Лілея»; в) «Катерина»; г) «Причинна».
9. З якою метою оповідач звертається до Бога? Щоб він:
а) побачив, що відбувається на землі;
б) покарав винних у соціальній несправедливості;
в) поспівчував горю покритки;
г) щораз ощасливлював бідних людей.
10. Для чого ліричний герой здійснював мандри по небу? Щоб:
а) дослідити життя в підхмар’ї;
б) відчути радість і насолоду від цього;
в) віднайти на краю світу рай;
г) поспілкуватися з Богом.
11. Пролітаючи над містом, сновидець міг спостерігати за:
а) театральним дійством; б) спорудженням храмів;
в) муштрою солдат; г) катуванням злочинця.
12. Царицю поет у творі називає:
а) зів’ялою квіткою; б) опалим листям;
в) засушеним опеньком; г) пораненим птахом.

Картка № 1

1. Чим, на ваш погляд, пояснити негативне ставлення Т. Шевченка до Петра І? Які художні засоби при цьому використовує поет, характеризуючи царя?

2. Умотивуйте, з якою метою Т. Шевченко відтворив події поеми у сні? Як вони пов’язані з реаліями тогочасної дійсності?
Наведіть переконливі аргументи.

3. Твір поета, про який він зазначає рядками:
Як і ті гори
предковічні, що политі
кров’ю людською.
а) «Великий льох»; б) «Чигрине, Чигрине»; в) «Кавказ»; г) «Причинна».

Картка № 2

1. Що, на ваш погляд, символізують «рожеві квіти», які поет пропонує розсипати?
Свої міркування обґрунтуйте.
2. Дослідіть, яким чином пов’язані за змістом цей твір письменника і «Великий льох»?
Відповідь узагальніть.
3. Про кого Т. Шевченко зазначає у творі:
В серебрі та златі! /
Мов кабани годовані?
а) царів; б) панів; в) капралів; г) дворецьких хортів.

Картка № 3

1. Як ви вважаєте, що мав на увазі Т. Шевченко, висловлюючись:
Раз добром нагріте сонце
Вік не прохолоне.
Чи актуальною є дана думка Кобзаря у наш час?
2. Від чого, на думку письменника, залежить вибір життєвого шляху людиною?
Чим керується митець?
3. А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати,
— так Т. Шевченко характеризує:

а) Миколу І; б) Петра І; в) чиновника-канцеляриста; г) наказного гетьмана.атиричний характер поеми "Сон".

Тест для тематичного контролю. 6 клас.
Прикметник як частина мови

1. Прикметник означає
а) предмет;
б) ознаку предмета та його приналежність;
в) кількість предметів або їх порядок при лічбі.
Навести приклад прикметників (3-4), поставити до них питання.

2. Ступені порівняння можна утворити від 
а) якісних прикметників;
б) відносних прикметників;
в) присвійних прикметників.
Від прикметників розумний, гарний, низький утворити всі форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

3. Ознаку предмета за його відношенням до часу, місця, матеріалу тощо позначають
а) якісні прикметники;
б) відносні прикметники;
в) присвійні прикметники.
Від іменника батько утворити два прикметники: присвійний і відносний; увести прикметники до словосполучень або речень.

4. На питання чий? чия? чиє? відповідають
а) якісні прикметники;
б) відносні прикметники;
в) присвійні прикметники.
Визначити, до якої групи за значенням належить прикметник у виразі лебедина пісня.

5. Прикметники найвищого ступеня порівняння:
а) новіший, синіший, солодший;
б) більш глибокий, менш вдалий, більш зручний;
в) найприємніший, найбільш тривкий.
Утворити просту форму найвищого ступеня порівняння від прикметника високий. Скласти (пригадати) й записати речення з прикметником у формі вищого ступеня порівняння.

6. Короткі форми прикметників – це
а) зеленая, глибокеє, відважнії;
б) молодий, відважний, золотий;
в) повен, рад, золот, зелен.
Пригадати й записати речення з народної пісні (або прислів’я), у якому була б коротка форма прикметника (напр.: Пливе човен, води повен... Так голоден, що робити не годен (Нар. творч.).

Класи: 6 клас