28.04.21

7 клас українська мова

Сполучник як службова частина мови.

Самостійна робота.

Лінгвістична казка

Пригоди Сполучника

Одного разу йшов лісовою стежкою Сполучник і сумував: «Що це за несправедливість? Всі частини мови дружать між собою, ще й пишаються, що їх називають повнозначними. Навіть прийменник і той з ними подружився, хоч і належить до службових. Хитрий, виражає відношення між предметами, до іменника в друзі набивається. А мені що робити? Нікому я не потрібен. Подумаєш, слова інколи сполучаю. Коли покличуть мене, а коли й без моєї допомоги обійдуться».

Аж ось назустріч йому біжить Просте Речення, а за ним ще одне, наздоганяє втікача. Добігли вони до сполучника, зупинились.

— Ти хто такий? — питають його.

— Я — службова частина мови, а звати мене — Сполучник. А ви хто такі?

— Ми — Прості Речення. Цар Синтаксис наказав нам поєднатись у складне речення і знайти засіб зв'язку. От ми й шукаємо.

— Ой,— зрадів Сполучник.— Я можу поєднати. Станьмо друзями.

— Згода.

З того часу Сполучник з'єднує прості речення у складне.

1 Розподіліть сполучники на групи за будовою ( прості, складні та складені).

Бо, через те що, нібито, проте, та, а, якби, однак, тому що, хоч, зате, після того як, начебто, щоб, але, для того щоб, немовби, чи, нібито, у зв'язку з тим що, незважаючи на те що.

2. Запишіть речення.Підкресліть сполучники, підпишіть розряди за значенням ( сурядності чи підрядності ).

1) А за вікном щасливі люди про те, що є, і те, що буде, поміж собою гомонять. (В. Сосюра) 2) Проте час не ждав. (Д. Міщен-ко) 3) Не знаю, як би склалася моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати. (М. Стельмах) 4) Якби ви знали, паничі, як люди плачуть, живучи. (Т. Шевченко) 5) Якщо рано посієш, то рано й пожнеш. (Нар. творч.) 6) Як що робити? Ти повинен пам'ятати, яке важливе доручення дали тобі товариші.

3. Поширте кожне речення , використовуючи сполучники сурядності та підрядності.

Наприклад: Він читає багато книг, щоб бути розумним.

1) Люблю я дощ рясний... 2) Був тихий літній вечір... 3) Ми знали невеличке озерце... 4) Листя майже не шелестить... 5) Хтось ішов мені назустріч... 6) Ніяк не можу збагнути... 7) Трава зеленіє...  Спустилось тихе надвечір'я...

4. Робота з текстом.

Прочитайте текст, усно перекажіть його. Визначте тему та

Головну думку.Знайдіть і випишіть усі сполучники, визначте їх розряди, групи за будовою.

«Чистий» тиждень

Останній тиждень перед Великоднем колись називали «білим» або «чистим». У цей час віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем тижня є четвер, який називали «чистим», «страсним» або «живним». Ще до сходу сонця господарі починали поратися в господарстві, а в хатах все повинно було бути чистим і виглядати по-святковому. За повір'ям, навіть ворон у цей день носить своїх дітей, щоб скупати в річці до сходу сонця. А хто з хворих людей скупається раніше воронових дітей — буде здоровим цілий рік.

Вранці прибирали в садках, прали білизну, стригли діткам волосся, «щоб не лізло» А увечері, коли у церкві правляться «страсті», годилося зберігати урочисту тишу навіть на вулиці, а в церкві «не куняти». Повертаючись після служби, віруючі намагалися донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не згасла, тому робили ліхтарики з кольорового паперу. Полум'ям страсної свічки удома випалювали хрести на воротях, на своло-ці, «щоб лиха нечисть хату минала» та не забігав у двір «поганий собака». У Чистий четвер кололи кабанів та пекли поросят і ковбаси, обов'язкові великодні страви. У п'ятницю нічого не їли «до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви», а увечері розчиняли тісто на паску. Пекли ж паски лише у суботу. Тоді ж фарбували писанки та крашанки.

(З календаря)